У ХХІ столітті світ став надзвичайно мобільним. Те, що ще кілька десятиліть тому вимагало тижнів подорожі, сьогодні займає лічені години. За одну добу людина може прокинутися в Європі, пообідати в Азії та зустріти захід сонця на іншому континенті. Доступність авіасполучення, спрощені візові режими та розвиток туристичної інфраструктури зробили міжнародні мандрівки звичайною частиною життя мільйонів людей.

Однак разом із свободою пересування зростає й медична відповідальність. Активна глобальна мобільність сприяє не лише культурному обміну та економічному розвитку, а й швидкому поширенню інфекційних захворювань. Зміна кліматичних зон, контакт із незнайомими мікроорганізмами, нові харчові звички та особливості місцевої санітарії створюють додаткове навантаження на імунну систему мандрівника.

Сучасна медицина розглядає подорожі не лише як соціальний феномен, а й як важливий епідеміологічний фактор. Туристичні потоки формують нові шляхи циркуляції збудників, а інфекції можуть долати тисячі кілометрів швидше, ніж з’являються їхні клінічні прояви.

Саме тому питання інфекційних захворювань у мандрівників сьогодні набуває особливої актуальності — як для лікарів, так і для самих туристів.

Відпустка має закінчуватися фотографіями заходу сонця та легкою ностальгією, а не температурою 39 °C та пошуком інфекціоніста. Але статистика вперта: від 20 до 70% мандрівників стикаються з тими чи іншими інфекційними проблемами.

Чому так відбувається? Все просто: імунна система – домосід. Вона чудово знає”своїх” мікробів, але в тропіках раптово виявляється в гостях у абсолютно незнайомої мікрофлори.

Розберемо, які інфекції найчастіше чатують на туристів і як мінімізувати ризики.

1. Діарея мандрівників – «класика жанру»

Якби існував «топ-1 сувенір» із подорожей, то була б вона.   

Причини:

Найчастіше – ентеротоксигенні штами E. coli. Рідше – сальмонели, шигели, кампілобактер, норовіруси, лямблії.

Чому виникає?

• вулична їжа
•  лід у напоях
•  погано вимиті фрукти
• вода з-під крана (навіть «трохи, щоб почистити зуби»)

Симптоми:

-водяниста діарея,

-спазми в животі,

-нудота,

-іноді лихоманка.

Що важливо пам’ятати:

Найчастіше захворювання самообмежується. Головне – регідратація.

Антибіотики потрібні не всім, а лише при тяжкому перебігу та за показаннями.

💡 Гумористичний лайфхак: якщо ви сумніваєтеся, чи можна це їсти – швидше всього, не можна.

2. Лихоманки після укусу комара: коли романтика джунглів» закінчується ознобом

Комар у тропіках – це не просто дратівливий саундтрек до відпустки.

Основні інфекції:

• малярія
• денге
• чикунгунья
•  вірус Зіка

Малярія – потенційно смертельно небезпечна інфекція, спричинена Plasmodium.

Денге – вірусна інфекція з вираженою ломотою («костоломна лихоманка» – назва говорить сама за себе).

Тривожний сигнал: будь-яка лихоманка після повернення з тропіків = привід терміново

звернутися до лікаря та повідомити про поїздку.

Профілактика: 

● репеленти з DEET

● закритий одяг

● москітні сітки

● хіміопрофілактика малярії (за призначенням лікаря)

Так, комарі люблять усіх однаково. Але профілактику — лише дисципліновану.

Треба пам’ятати що в країнах не ендемічних по малярії, препаратів для лікування немає. Їх не закуповують, отже можна натрапити на проблему.

3. Вірусні гепатити А та В: печінка теж подорожує.                                                         

Гепатит А – типова “хвороба брудних рук”. Передається через воду та їжу.

Гепатит В – через кров та біологічні рідини (медичні процедури, тату, незахищені контакти).

Симптоми можуть бути неспецифічними: слабкість, нудота, жовтяничність шкіри.

Головна хороша новина – існують ефективні вакцини.

І так, вакцина набагато приємніше, ніж жовтяниця у розпал відпустки.

4. Респіраторні інфекції: літак як прискорювач епідемії

Літаки, круїзи та фестивалі – ідеальні місця для обміну не тільки враженнями, а й вірусами.

Найчастіше:

• грип
• COVID-19
• аденовіруси
•  бактеріальні пневмонії

Фактори ризику:● скупченість● зміна клімату● втома● зниження імунного захисту

Профілактика банальна, але ефективна:

• вакцинація
• гігієна рук
• розумний сон, а не «екскурсія до 3 ранку + виліт о 6 ранку»

5. Контакт із тваринами: миле фото може стати проблемою

Мавпочки, вуличні собаки, екзотичні звірята – все це виглядає зворушливо.

Але укус може призвести до сказу – захворювання з практично 100%

летальністю без своєчасної постконтактної профілактики

Правило просте:

Чи не годувати. Чи не гладити. Не фотографуватися «обійнявшись».

Якщо укус стався:

1. Негайно промити рану водою з милом
2. Терміново звернутися за медичною допомогою

Хто у групі підвищеного ризику?

• діти
• літні
• вагітні
• пацієнти з хронічними захворюваннями
• імунокомпрометовані особи

Для них підготовка до поїздки є особливо важливою.

 Як підготуватися до безпечного

подорожі?

✔ Звернутися до лікаря за 4–8 тижнів до поїздки

✔ Уточнити епідеміологічну ситуацію регіону

✔ Зробити рекомендовані щеплення

✔ Підготувати аптечку (оральні регідратаційні розчини, жарознижувальні,

антисептики)

✔ Оформити страховку

Головне правило мандрівника

Якщо після повернення з’явилася:

• лихоманка
• діарея більше 3 днів
• висип
• жовтяниця
• виражена слабкість

— обов’язково повідомте лікаря про нещодавню поїздку. Це суттєво прискорює діагностику.

 Якщо підсумувати:

Мікроби не читають путівники, але добре користуються туристичними потоками.

Хороша новина в тому, що більшість інфекцій у мандрівників запобіжні.

Погана новина – профілактика не така «інстаграмна», як пляж на Балі.

Але між ефектним фото та здоров’ям все-таки варто вибрати друге.

І тоді з відпустки ви привезете лише спогади – без бактеріального бонусу.

Лікар-інфекціоніст Катерина Сора