Підлітки та залежності: як розпізнати сигнали та допомогти?

1. Цифрова залежність

Соцмережі — це не просто додатки в телефоні. Для підлітків вони стали цілим світом: там живуть кумири, там формуються тренди, і саме там підліток шукає підтвердження своєї цінності.

– TikTok, Instagram, Snapchat — особливо популярні серед дівчат. Чому? Бо тут важливо бути «у темі», слідувати моді, знімати сторіс, набирати лайки. Це спосіб самовираження і входження в соціум. Кумири — блогери, інфлюенсери, ті, хто диктує стиль, жарти, навіть типи одягу.

– Онлайн-ігри (CS:GO, Fortnite, Genshin Impact) — притягують хлопців. Тут усе просто: гра — це зона досягнень, статусу і команди. Тут ти герой, навіть якщо у школі почуваєшся невидимим. Геймерська культура і стримінг — це стиль життя і «твоя тусовка».

– Паніка без інтернету? Це FOMO — страх пропустити щось важливе. Відсутність доступу означає «бути поза життям» — поза новинами, жартами, мемами, повідомленнями друзів.

2. Залежність від психоактивних речовин

Здається, що це давно минуло? Ні. Просто змінились форми та упаковка.

– Вейпи, снюси, електронні сигарети — виглядають безпечніше, але створюють швидку залежність. Чому тягне? Бо це «модно», бо всі «парять», бо це знижує тривожність.

– Алкоголь — для впевненості, щоб «розслабитися» або бути «як дорослі». Особливо небезпечно, коли підліток п’є на самоті.

– Канабіс, мікродозинг — «модно» серед тих, хто захоплюється темами розвитку, духовності, самопізнання. Але часто це втеча від емоційної болі чи внутрішніх конфліктів.

3. Поведінкова та емоційна залежність

Це залежність, яку не видно одразу.

– Постійне оновлення стрічки, залежність від лайків — як єдина форма схвалення. Підлітки чекають не на увагу батьків, а на емодзі в коментарях.

– Прокрастинація, уникання реальності — спосіб втекти від страху помилок або перевтоми.

– Уход у фантазії чи цифровий світ — це «панцир» від критики, відсутності розуміння чи внутрішнього болю.

На що звернути увагу батькам?

Емоційні сигнали:
– «Мені все одно», «Я нікому не потрібен», «Ви мене не зрозумієте»;
– Часті зміни настрою, тривожність, дратівливість.

Поведінкові ознаки:
– Замкнутість, ігнорування спілкування;
– Порушення сну, нічний режим;
– Втрата інтересу до улюблених занять;
– Пропуски занять, нове дивне оточення.

Фізичні прояви:
– Хронічна втома, раптова зміна ваги;
– Ознаки вживання (запах, зовнішній вигляд, предмети);
– Самопошкодження, нехтування гігієною.

Що можуть зробити батьки?

1. Говоріть, а не допитуйте:
   – «Як ти себе почуваєш?» — краще, ніж «Де ти був?».
   – Цікавтесь їх світом — без критики.

   2. Реагуйте, не ігноруйте:
   – Фіксуйте зміни в настрої, сні, поведінці.
   – При потребі — звертайтесь до психолога або лікаря.

   3. Домовляйтесь:
   – Створіть разом цифрові правила (наприклад, без телефону за столом).
   – Підтримуйте активності в реальному житті: спорт, творчість, волонтерство.

   4. Станьте безпечним простором:
   – Дитина має знати: її люблять навіть коли вона неідеальна.

Висновок

Сучасні підлітки — не слабші, а інші. Їхній світ складний, швидкий, іноді жорсткий. І коли вони мовчать, жартують або віддаляються — це не завжди протест.

Це може бути крик про допомогу. І саме дорослий, який не осуджує, а приймає — може стати їхнім маяком у шторм.

Залежність не починається з сигарети чи телефону. Вона починається з відчуття, що ти нікому не потрібен.